Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Zhyla S$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Volosyuk V. K. Radar cross-section imaging in synthetic aperture radar with linear antenna array and adaptive receiver [Електронний ресурс] / V. K. Volosyuk, S. S. Zhyla, M. V. Ruzhentsev, A. D. Sobkolov, E. O. Tserne, D. V. Kolesnikov, D. S. Vlasenko, M. S. Topal // Радіоелектроніка, інформатика, управління. - 2020. - № 3. - С. 7-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/riu_2020_3_3 Існує велика кількість методів оцінки ЕПР в бортових радах з синтезом апертури, які відрізняються точністю, часом відновлення ЕПР заданої області і складністю реалізації. У той же час оптимальний метод, який є узагальненням всіх існуючих і який характеризує як просторову, так і часову оптимальну обробку сигналів синтезований не був. Також при постановці більшості завдань не враховується стохастична структура сигналів, відбитих від більшості підстилаючих поверхонь. В результаті не визначені подальші шляхи покращення роздільної здатності, оптимальна структура радара з синтезуванням апертури антени і гранично досяжна точність оцінювання ЕПР. Мета роботи - рішення наскрізної задачі синтезу оптимального методу відновлення ЕПР поверхонь, як статистичної характеристики просторово-неоднорідних випадкових процесів, в радіотехнічних системах аерокосмічного базування з рухомими лінійними антенними решітками і адаптивною просторово-часовою обробкою сигналів. Використовуючи метод максимальної правдоподібності та враховуючи апріорну інформацію про статистичні характеристики прийнятих просторово-часових полів, отриманий метод надрозрізнення оцінки ЕПР за просторовими координатам. Узагальнена постановка задачі дозволила визначити оптимальний метод спостереження поверхні, що дозволяє подолати протиріччя між розміром зони спостереження і точністю оцінок параметрів. Отриманий метод дозволяє досягнути найкращого розрізнення (як в прожекторному режимі) радіолокаційних зображень для широкої області спостереження (такої, як в смуговому режимі). Показано, що загальний алгоритм можна адаптувати до часткових розв'язків з обмеженими постановками завдання. На відміну від відомого методу синтезу апертури обробка прийнятого поля в антенній решітці і приймачі є адаптивною і залежить від відношення сигнал/шум. Оптимальний метод сканування області спостереження на борту РСА з антенними решітками і відповідний метод адаптивної просторово-часової обробки сигналу можуть бути використані для опису роботи вхідного тракту приймачів когнітивного бортового радара дистанційного зондування.Висновки: отриманий оптимальний метод можна розглядати як модифікований метод синтезування апертури з багатопроменевим прожекторним оглядом і можливістю адаптивного діаграмоутворення, і часовою обробкою сигналів. На відміну від класичного методу, який здійснює узгоджену фільтрацію прийнятого сигналу з опорним сигналом, в модифікованому методі додатково здійснюється декореляції сигналів, відбитих від земної поверхні. В результаті такої декореляції характерні інтервали спеклів (розміри плямистої структури зображення) будуть значно менше, ніж при узгодженій фільтрації. Тому їх подальше згладжування з тією ж ефективністю може бути виконано вікнами меншої ширини. Це в підсумку в результаті спільно з багатопроменевим прожекторним оглядом дозволить значно підвищити роздільну здатність РСА з розширеною областю спостереження. | ||
| 2. | 
Volosyuk V. Optimal radar cross section estimation in synthetic aperture radar with planar antenna array [Електронний ресурс] / V. Volosyuk, S. Zhyla, V. Pavlikov, D. Vlasenko, V. Kosharskyi, D. Kolesnikov, O. Inkarbaieva, K. Nezhalskaya // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 1. - С. 50–59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_1_8 Розв'язано оптимізаційну задачу статистичного синтезу методу оцінки ефективного перерізу розсіяння в РЛС із синтезованою апертурою та планарною антенною решіткою. Необхідний радіолокаційний ефективний переріз розсіювання задається як статистична характеристика просторово-неоднорідного комплексного коефіцієнта розсіювання середовища, що підлягає дослідженню. Фактично розробляються нові методи розв'язання обернених задач не стосовно відновлення когерентних зображень у вигляді просторового розподілу комплексного коефіцієнта розсіювання, а щодо оцінювання статистичних характеристик неоднорідних (просторово нестаціонарних) випадкових процесів. Електрофізичні параметри поверхонь і їх статистичні характеристики розглядаються як функції просторових координат. Як метод оптимізації обрано метод максимальної правдоподібності. Отримані результати надають можливість визначити багатоканальну структуру, оптимальний метод огляду поверхні і потенційне просторову роздільну здатність в аерокосмічних скаттерометричних радарах з антенною решіткою. Визначено оптимальні операції для обробки просторово-часових сигналів і запропоновано модифікований метод синтезу апертури антени, який, на відміну від класичного алгоритму для синтезу апертури антени, що складається в інтегруванні добутку значень прийнятого сигналу й опорного сигналу (одиничного сигналу), додатково реалізує декореляцію сигналів, що віддзеркалені від земної поверхні. Нова операція декорреляції розсіяних сигналів полягає в їх інтегруванні зі зворотною просторово-часовою кореляційною функцією. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено імітаційне моделювання класичного методу синтезу когерентних зображень і запропонованого оптимального методу. З аналізу результатів випливає, що запропонований метод має більш високу якість і менший розмір спекл-шуму. | ||
| 3. |
Zhyla S. Statistical synthesis of aerospace radars structure with optimal spatio-temporal signal processing, extended observation area and high spatial resolution [Електронний ресурс] / S. Zhyla, V. Volosyuk, V. Pavlikov, N. Ruzhentsev, E. Tserne, A. Popov, O. Shmatko, O. Havrylenko, N. Kuzmenko, K., та ін. Dergachov // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2022. - № 1. - С. 178–194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2022_1_17 З використанням статистичної теорії оптимізації радіотехнічних систем розроблено оптимальний метод когерентного формування радіолокаційного зображення поверхонь в бортовій радіолокаційній системі з синтезованою апертурою і планарними антенними решітками. Цей метод узагальнює кілька режимів спостереження за місцевістю та повністю відповідає сучасним тенденціям створення когнітивних радіолокаторів з можливістю перебудови діаграми спрямованості у просторі та адаптивного прийому відбитих сигналів. Представлені можливі модифікації отриманого оптимального методу роботи високоточних бортових радіолокаторів з широкою смугою огляду. Ідея полягає в тому, щоб створити теоретичну базу та закласти основи для її практичного застосування при вирішенні широкого кола питань статистичної оптимізації методів та алгоритмів оптимальної просторово-часової обробки сигналів у когнітивних радіолокаційних системах для формування як високоточних, так і глобальних радіозображень місцевості. Для реалізації ідеї в статті висвітлено концепцію статистичної оптимізації просторово-часової обробки електромагнітних полів у бортових когнітивних радіолокаційних системах, яка грунтуватиметься на синтезі та аналізі методів, алгоритмів і структур радіолокаційних пристроїв когерентної візуалізації, дослідження граничних похибок відновлення просторового розподілу зворотного зв'язку для адаптації приймача та передавача відповідно до апріорної інформації про параметри об'єктів дослідження, району спостереження та наявні джерела перешкод. Мета роботи - розробка теорії та основ технічної реалізації бортових радіолокаційних систем формування високоточного радіолокаційного зображення у розширеному полі зору з аерокосмічних носіїв. Завдання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: формалізувати математичні моделі просторово-часових стохастичних радіосигналів та розробити функціонал правдоподібності для рівнянь спостереження, в яких корисний сигнал, внутрішні шуми приймача та перешкодове випромінювання техногенних об'єктів є випадковими процесами; синтезувати алгоритми оптимальної обробки просторово-часових стохастичних сигналів у багатоканальних радіолокаційних комплексах, що розміщуються на мобільних платформах аерокосмічного базування; відповідно до синтезованих методів обгрунтувати блок-схеми їх реалізації; отримати аналітичні вирази для потенційних характеристик якості радіолокаційної зйомки та визначити клас зондувальних сигналів та методи сканування простору, необхідні для вирішення різних завдань радіолокаційної розвідки; підтвердити деякі теоретичні результати методами імітаційного моделювання, у яких виявити особливості технічної реалізації аерокосмічних радіолокаційних систем дистанційного зондування. | ||
| 4. |
Volosyuk V. Mathematical description of imaging processes in ultra-wideband active aperture synthesis systems using stochastic sounding signals [Електронний ресурс] / V. Volosyuk, S. Zhyla, V. Pavlikov, E. Tserne, A. Sobkolov, O. Shmatko, K. Belousov // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 4. - С. 166-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_4_17 Наведено математичні моделі полів стохастичних надширокосмугових сигналів, необхідних для вирішення завдань апертурного синтезу зображень методами активної радіолокації. Обгрунтовано доцільність застосування в цих завданнях V-перетворень, ефективність яких вже доведена для математичного опису надширокосмугових просторово-часових полів у методах пасивної та активної радіолокації, а також дистанційного зондування, що застосовуються для вирішення завдань радіоастрономії, медицини, навігації тощо. Використовуючи сучасні методи математичного аналізу та теорії синтезу надширокосмугових систем, досліджено фізичну сутність радіозображень, що одержуються за допомогою алгоритмів когерентної та некогерентної обробки сигналів. Відповідно до цих алгоритмів запропоновано розділити зображення на когерентні та некогерентні. До когерентних зображень відносять такі, в яких окремо фіксуються їх амплітуда та фаза. У разі некогерентного зображення фіксується лише його амплітуда (потужність чи пов'язана з нею характеристика). Для коректного опису структури радіозображень, що одержуються, запроваджено нові поняття спектральної густини комплексної функції просторової когерентності (СГКФПК) та спектральної густини просторової автокореляційної функції амплітудно-фазового розподілу (СГПАКФ АФР). Застосування даних функцій доцільне і принципово необхідне при вирішенні завдань апертурного синтезу з використанням стохастичних надширокосмугових сигналів. Дано математичний опис структур, що одержуються при апертурному синтезі радіозображень. Водночас дослідження проведені для загального випадку використання континуальної (ідеалізованої) апертури і для застосування антенної системи з просторово рознесеними приймальними елементами. Виконано імітаційне моделювання синтезованого евристичним шляхом алгоритму побудови некогерентних радіозображень. Обгрунтовано можливість застосування антенних решіток та синтезованих алгоритмів апертурного синтезу для вирішення завдань формування зображень у мертвій зоні огляду, що розташовується безпосередньо під літальним апаратом (при кутах зондування, близьких до вертикальних). | ||
| 5. |
Shmatko O. Synthesis of the optimal algorithm and structure of contactless optical device for estimating the parameters of statistically uneven surfaces [Електронний ресурс] / O. Shmatko, V. Volosyuk, S. Zhyla, V. Pavlikov, N. Ruzhentsev, E. Tserne, A. Popov, I. Ostroumov, N. Kuzmenko, K., Sushchenko O., Averyanova Y., Zaliskyi M., Solomentsev O., Havrylenko O., Kuznetsov B., Nikitina T. Dergachov // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 4. - С. 199-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_4_19 Виробництво деталей та (або) готових виробів в радіоелектроніці, машинобудуванні та інших галузях промисловості нерозривно пов'язане з контролем точності і чистоти оброблюваних поверхонь. Існуючі на сьогоднішній день вимірювачі параметрів статистично нерівних поверхонь, як контактні, так і безконтактні мають ряд недоліків, а також обмеження, обумовлених методами і конструктивними особливостями вимірювань. Спекл-інтерферометричні методи вимірювань параметрів статистично нерівних поверхонь дають можливість позбавитись від ряду недоліків, притаманних існуючим методам і засобам вимірювань. Використання методів статистичної радіотехніки, а саме, методів оптимізації статистичних рішень і оцінок параметрів ймовірнісних розподілів для синтезу оптимальних радіотехнічних систем є перспективним і для синтезу оптико-електронних когерентних лазерних систем просторово-часової обробки сигналів (спекл-зображень), сформованих розсіяним статистично нерівними поверхнями лазерним випромінюванням. Мета роботи - синтез оптимального алгоритму та структури безконтактного оптичного пристрою для аналізу параметрів статистично нерівних поверхонь на основі просторово-часової обробки оптичних спекл-інтерференційних сигналів і зображень з використанням сучасних методів оптимального синтезу радіотехнічних і когерентних оптико-електронних систем. У роботі синтезований і вивчений алгоритм обробки оптичних сигналів, розсіяних статистично нерівними поверхнями, для задач оптимального оцінювання параметрів і характеристик статистично нерівних поверхонь. Запропоновано структурну схему оптичного безконтактного пристрою для оцінки параметрів статистично нерівних поверхонь. Досліджено граничні похибки розрахункових параметрів статистично нерівних поверхонь і оптимальні кути установки випромінювачів і оптичного приймача. Отримано рівняння для оцінки середньо-квадратичної висоти і радіуса кореляції дрібномасштабних статистично нерівних поверхонь в наближенні малих збурень. Запропонований метод оцінки параметрів статистично нерівних поверхонь дозволяє підвищити точність вимірювань, провести безконтактну оцінку параметрів статистично нерівних поверхонь, що мають геометричні неоднорідності поверхні або розташованих у важкодоступних місцях, наприклад, пази, отвори, а також вироби циліндричної, сферичної та інших форм. | ||
| 6. |
Pavlikov V. Radar imaging complex with SAR and ASR for aerospace vechicle [Електронний ресурс] / V. Pavlikov, K. Belousov, S. Zhyla, E. Tserne, O. Shmatko, A. Sobkolov, D. Vlasenko, V. Kosharskyi, O. Odokiienko, M. Ruzhentsev // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 3. - С. 63–78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_3_8 Предмет вивчення - алгоритми радіомоніторингу Землі у широкій зоні огляду з аерокосмічного транспорту. Метою є розробка структурної схеми радіокомплексу, який може працювати одночасно у двох режимах: модифікованого синтезування апертури антени (РСА) і апертурного синтезу (РАС), відповідно до алгоритмів, синтезованих методом максимальної правдоподібності. Режим модифікованого РСА дозволяє отримати радіозображення високого розрізнення у діапазоні кутів спостереження +-(20 - 50 <$E symbol Р>C) від напрямку в надир. Використовується метод поєднання модифікованого алгоритму РСА, який відрізняється від класичного алгоритму формування зображення можливістю отримання більш високої просторової роздільної здатності, платою за це є ускладнення алгоритму обробки сигналів, пов'язане з реалізацією декоррелюючих фільтрів, які розширюють спектр прийнятих сигналів в кожному приймальному тракті, та режиму РАС, який дозволяє формувати зображення за допомогою принципів пасивної або активної радіолокації. Пасивний режим РАС передбачає побудову зображення у діапазоні кутів спостереження +-20 <$E symbol Р>C від надиру за результатами оброблення сигналів власного широкосмугового радіотеплового випромінювання, а активний - у цьому ж діапазоні кутів спостереження але з використанням широкосмугового шумового сигналу підсвічування. Важливим результатом у формуванні радіозображення у зазначеній зоні огляду при використанні активного режиму роботи РАС є те, що зображення є близькими за фізичним змістом, а саме пропорційні питомій ефективній поверхні відбиття підстильної поверхні. Крім того, відмінною рисою синтезованих алгоритмів є використання широкосмугових зондуючих сигналів і, відповідно, таких же вхідних трактів приймачів, що дозволяє підвищити відношення сигнал/шум вихідного ефекту. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: розроблено структурну схему радіокомплексу на основі алгоритмів, синтезованих методом максимальної правдоподібності. Для формування радіозображення в радіокомплексі реалізовано поєднання РСА і РАС (з двома режимами роботи). Дана реалізація має важливе значення, адже дозволяє отримувати зображення високої розрізнювальної здатності у діапазоні кутів спостереження +-50 <$E symbol Р>C від напрямку у надир. Комплекс доцільно розміщувати на літаках, вертольотах і космічних апаратах (бажано тих, які рухаються по низьким орбітам). | ||
| 7. |
Vertiy A. Eddy current tomography for visualization of cracks in aircraft riveted joints [Електронний ресурс] / A. Vertiy, V. Uchanin, V. Pavlikov, S. Zhyla, O. Shmatko, E. Tserne // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 3. - С. 94–113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_3_10 Контроль форми підповерхневих шарів металевих виробів необхідний у багатьох технологічних процесах. Так, наприклад, в аерокосмічній техніці дуже важливо визначити наявність дефектів у двигунах літаків. Такі ж проблеми виникають у хімічній, енергетичній та інших галузях промисловості, які випускають високотехнологічне обладнання. Широко використовувані електромагнітні методи контролю дефектів металевих виробів зараз є методами, що дозволяють відновити невідому розподільну провідність у досліджуваній зоні металу за допомогою вимірювання електричних характеристик (рами, котушки), скануючи поверхневу зону металу, на якій реєструються електричні струми (вихрові струми). Детектор вихрового струму (зонд) - це пристрій, який індукує вихрові струми в металевих предметах, а потім виявляє магнітні поля, що створюються цими вихровими струмами. Магнітне поле створюється котушкою або набором котушок, через які проходить електричний струм, що змінюється в часі. Робочі частоти досить низькі, від кількох герц до кількох сотень кілогерц, тому об'єкти, що представляють інтерес, знаходяться в ближньому полі передавача. Враховуючи високу провідність досліджуваних зразків, можна визначити, що використовувані хвилі в металах розташовані в міліметровій смузі хвиль. Зображення за допомогою вихрового струму можна розглядати як зображення ближнього поля та пристрій, що дозволяє отримувати зображення за допомогою вихрового струму, як скануючий мікроскоп ближнього поля. Дана робота містить результати моделювання та експерименту, отримані під час мікроскопії металевих конструкцій з вихровим струмом у ближньому полі. Проведене моделювання показало, що описаний метод томографії дозволяє реконструювати зображення поперечних перерізів неоднорідностей розміщених під поверхнею металу. Частина ближнього розсіяного поля, що виходить на поверхню була використана в алгоритмі реконструкції в базовій формі. Оскільки просторовий період (відстань між лініями нульової фази) у складових просторового спектра знаходиться в міліметровій смузі хвиль (P = 1 мм для максимальних значень), відновлені зображення мають дуже високі просторові частоти, хоча довжина падаючого поля дуже велика. | ||
| 8. |
Zhyla S. Practical imaging algorithms in ultra-wideband radar systems using active aperture synthesis and stochastic probing signals [Електронний ресурс] / S. Zhyla, V. Volosyuk, V. Pavlikov, N. Ruzhentsev, E. Tserne, A. Popov, O. Shmatko, O. Havrylenko, N. Kuzmenko, K. Dergachov, Yu. Averyanova, O. Sushchenko, M. Zaliskyi, O. Solomentsev, I. Ostroumov, B. Kuznetsov, T. Nikitina // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2023. - № 1. - С. 55–76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2023_1_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |